Буковина подарувала Україні та світу талановитих письменників, твори яких вийшли за межі книжкових сторінок. Деякі з них екранізовані у кіно чи поставлені на сцені, завдяки чому герої та сюжети набули нового звучання. Це ще раз доводить, що література буковинського краю має потужний вплив і здатна надихати митців різних поколінь. У цій статті на chernivtsi-trend.in.ua ми згадаємо кількох авторів, чиї твори «перебралися» зі сторінок у кінозали та театральні сцени.
Фільм “Федькович”: новий погляд на класика
Серед буковинських письменників, чиї імена назавжди вписані в історію української культури, особливе місце займає Юрій Федькович. Поет, прозаїк, драматург, перекладач, етнограф і перший редактор української газети “Буковина”. Недарма його постать стала уособленням духовного відродження краю, а самого Федьковича називають Буковинським Кобзарем.
У 2024 році Україна відзначила 190-річчя від дня його народження. До цієї дати створили біографічний фільм “Федькович” (режисер Іван Данілін). Це не просто документальна стрічка, а спроба оживити образ письменника, показати його шлях у різних іпостасях: від дитячих років у рідній Путилі до служби у війську та редакторської діяльності в Чернівцях.
Зйомки тривали десять днів і проходили у знакових для Федьковича місцях: у редакції газети «Буковина», на родинному обійсті в Путилі, у хаті письменника та в кількох відомих локаціях Чернівців. Автори фільму прагнули відтворити не лише зовнішні події, а й внутрішню еволюцію митця. Показати його становлення як українського письменника, який допоміг формувати національну ідентичність на Буковині.
У стрічці використано комбінацію документальних фактів і художніх елементів, щоб зробити розповідь живою та близькою сучасному глядачеві. Важливо, що до роботи над фільмом долучилися краєзнавці, музейники, освітяни, які добре знають спадщину Федьковича. Своїми коментарями вони допомогли глибше відкрити значення письменника для української літератури й культури.
“Федькович” – це розповідь про цілу епоху та народ, який через слово здобував право на власну ідентичність. Як зауважив режисер Іван Данілін, найбільший успіх фільму буде тоді, коли після перегляду молодь візьме до рук книжку Федьковича й захоче перечитати його твори.
Ольга Кобилянська: від «Землі» до сучасних адаптацій
Творчість Ольги Кобилянської також адаптована до кінематографа. Її повість «Земля» була екранізована у 1954 році, ставши однією з перших екранізацій її творів. Цей фільм розповідає про соціально-економічні проблеми селянського життя та конфлікти, що виникають через боротьбу за землю. Адаптація твору дозволила глядачам краще зрозуміти глибину соціальних проблем того часу.
У 2022 році анонсували нову екранізацію повісті Кобилянської “У неділю рано зілля копала”, яка отримала державне фінансування у розмірі 25 мільйонів гривень. Цей проєкт став сучасною інтерпретацією класичної повісті, збереженням її основних тем та мотивів. Сценаристкою нової адаптації виступила Наталія Ворожбит, відома роботою над іншими українськими фільмами. Зйомки фільму розпочали у квітні 2022 року, з прем’єрою у жовтні 2023 року.
Ця екранізація мала на меті привернути увагу до важливих соціальних питань та актуалізувати їх у контексті сучасного українського суспільства. Вона також сприяє популяризації творчості Ольги Кобилянської серед молодого покоління та підкреслює важливість літературної спадщини Буковини у формуванні національної ідентичності.
“Солодка Даруся” Марії Матіос: на сцені та на екрані
Однією з найвідоміших творчих постатей сьогодення на Буковині без сумніву є Марія Матіос. Її твори відзначаються глибоким психологізмом, етнографічною правдивістю та сильним емоційним впливом на читача. Найбільш яскравий приклад – роман “Солодка Даруся”, що вже давно перетворився на знакову театральну постановку та став основою для кінематографічної екранізації.
Виставу за романом вперше показали у 2008 році в Івано‑Франківському академічному музично‑драматичному театрі імені Івана Франка. Постановка здобула велику популярність: зали були переповнені, а глядачі реагували на кожен драматичний момент. Згодом виставу показували в Києві, брали участь у театральних фестивалях, у тому числі ГОГОЛЬ‑FEST, та гастролювали за кордон – у США, Канаді та Німеччині.
Режисер спектаклю Ростислав Держипільський разом з акторським колективом створили постановку, яка максимально передає атмосферу Карпат та внутрішній світ героїні. Глядачі відзначали сильний емоційний вплив, «катарсис», який викликає вистава, і її здатність торкнутися найтонших струн душі.
«У 2015 році було розпочато роботу над художньою екранізацією роману “Солодка Даруся” режисером Олександром Денисенком. Зйомки проходили в Україні, Польщі та Франції, а головні ролі виконали польська актриса Магдалена Ружанська та українська акторка Соломія Димитращук. У Києві презентували тізер фільму, в якому знялися українські та закордонні актори. Проєкт мав потужну підтримку меценатів, однак повноцінний фільм поки що не презентували. Але проєкт вже став важливим кроком у популяризації буковинської літератури на широкій аудиторії.
“Солодка Даруся” демонструє, як твори сучасних буковинських авторів успішно переходять зі сторінок книг на сцену та екран, надихаючи нові покоління глядачів і читачів відкривати глибини української культури.
Сучасні тенденції та перспективи літературних екранізацій Буковини
Сучасні українські режисери дедалі частіше звертаються до літературної спадщини Буковини, адаптуючи її для кіно та телебачення. Зростає кількість проєктів, які поєднують історичну точність із художньою інтерпретацією. Такі екранізації дозволяють популяризувати регіональні твори серед молодого покоління та залучати його до культури та історії. З’являються нові технології, які дають можливість знімати фільми в гірських місцевостях з мінімальними витратами, при цьому зберігаючи високий художній рівень. Це дрони, цифрові камери, VR тощо. Деякі сучасні режисери експериментують з формою, створюючи документальні та анімаційні адаптації.
Важливо, що державне фінансування та гранти сприяють реалізації таких проєктів, забезпечуючи розвиток кіноіндустрії регіону. Залучення міжнародних партнерів відкриває можливості для спільного виробництва та поширення стрічок на міжнародній арені. Літературні адаптації дозволяють відновлювати історичну пам’ять та сприяють збереженню мовної та культурної спадщини. Вони також розвивають туризм, адже глядачі зацікавлюються локаціями, де відбуваються події фільмів. Нові проєкти створюють платформу для розвитку молодих режисерів і сценаристів, які можуть вчитися на прикладі класичних та сучасних творів. Важливою тенденцією є поєднання сучасних технологій з автентичністю місцевих костюмів та традицій. Це дозволяє зберегти дух епохи, відображений у літературі, і водночас робить стрічку сучасною та цікавою.
Перспективи розвитку літературних екранізацій Буковини мають потенціал для подальшого розвитку, оскільки зростає інтерес до регіональної культури. Завдяки цьому регіон стає культурним центром, який поєднує історію та сучасність. Літературні екранізації стають мостом між поколіннями, дозволяючи сучасному глядачу відчути дух минулого та зрозуміти культурні контексти. Вони сприяють розвитку кіномистецтва та літератури одночасно, створюючи синергію між двома видами мистецтва.
