В Україні перший кіносеанс відбувся у 1893 році в Харківському оперному театрі. Прем’єрою стала кінострічка “Наталка-Полтавка”. А що було на Буковині? У матеріалі на сайті chernivtsi-trend.in.ua ми більш детально розповімо про перегляд кінофільмів у радянський час у Чернівцях.
Поява
Загалом у 30-х роках, за стандартним радянським статутом, усі районні центри були забезпечені кінотеатрами. До сільської місцевості кіно добралося пізніше – на початок 40-х. Саме тоді в українських селах з’явились пересувні кіноустановки.
Наприкінці 1940 року на Буковині працювало близько 26 стаціонарних кіноустановок. У 1941 році у великих селах Чернівецької області почали будувати кінотеатри. У селах, де не було кінотеатрів, раз або двічі в тиждень приїздили автокіноустановки. Лише за п’ять місяців 1941 року радянські фільми подивилися 970 тисяч буковинців.
Визначала партія
Станом на листопад 1944 року у Чернівцях функціонувало п’ять кінотеатрів, а у райцентрах вісім. Зокрема у Хотині, Сторожинці, Сокирянах, Кіцмані, Новоселиці, Заставні, Вашківцях. Було показано 43 радянських фільми та 7 союзних держав. Загалом ці кінострічки переглянуло 600 тисяч людей. Найбільш популярними були “Райдуга”, “Битва за нашу Радянську Україну”, “Секретар райкому” тощо.
Після третього українського Голодомору у 1947 році на з’їзді партії розглядалось посилення ідеології серед населення. Йшлося про те, що організації України мали поліпшувати ідейний зміст роботи клубів, хат-читалень, бібліотек. Ставка робилася на широке залучення до цієї справи сільської інтелігенції. Тож партія визначала, які саме кінострічки варто показувати суспільству.
У 1948 році у кінотеатрах відбулось на 170 кіносеансів більше, ніж у 1947 році. Загалом усіх кіносеансів було проведено 400, тоді як роком раніше було лише 190 показів. У 1948 році було обслужено 400 тисяч сільського населення області, у 1950 році – 842 тисячі, а в 1952 році – 1149 тисяч людей.
Про що писали чернівецькі газети
У місцевій пресі на останніх шпальтах кожного свіжого числа повідомляти читачів про те, що демонструється в головних кінотеатрах краю. А на попередніх – систематично вміщувати різноманітну інформацію про новинки радянського кінематографа: що де знімається, коли виходить на широкий екран, чому той чи той фільм варто буде поспішити подивитися.
У 1940 році популярними кінострічками у Чернівцях стали “Ленин в 1918 году”, “Степан Разин”, “Истребители”, “Советская Молдавия”, “Трактористы”, “Балтейцы”. Всього за липень ці фільми подивилося 80 тисяч чернівчан. Тільки в одному кінотеатрі “Централь” за два дні фільм “Балтійці” дивилися 2500 осіб.
Загалом у репертуарі були суто мосфільмівський репертуар. Кінострічки Всеукраїнського фотокіноуправління не демонструвались. Хоча воно функціонувало з 1922 року й з української тематики встигло відзняти кілька вартісних речей. Зокрема “Тараса Трясила”, “Миколу Джерю”, “Борислав сміється”. Тодішня влада у Києві вважала, що з національною кінотематикою для буковинців краще не поспішати, а від початку привчати їх дивитися московське і звісно, по-московському.
Взимку в 1941 році відбувся перший обласний сільський кінофестиваль. У місцевій пресі висвітлювали на своїх сторінках хід проведення фестивалю та вміщувати різножанрові матеріали про значення і завдання цього заходу для популяризації радянської кінематографії. Кінофестиваль проводився на базі стаціонарного районного кінотеатру. До віддалених сіл у визначені строго за графіком дні мали доставити пересувні звукові кіноустановки з обласного центру.
