Чернівецька область – це не лише культурний осередок Європи, а й унікальний кінопростір, який усе частіше привертає увагу режисерів. Це розкішні панорами Чернівців, дикі полонини Путильщини, і давні фортеці Хотинщини. Одні режисери шукають тут ідеальну локацію для історичного фільму, інші – пейзажі, що не потребують декорацій. Особливо активно Буковина почала з’являтися в українському кіно після 2014 року. Саме тоді на перший план вийшли локальні історії, усвідомлення національної ідентичності та пошук автентичності, пише chernivtsi-trend.in.ua.
Ця стаття – про буковинські краєвиди, які перетворюються на живі декорації. Розповідаємо про те, як старі вулиці, гори та фортеці отримують друге життя в кадрі, про відомі та менш відомі локації з Чернівецької області, які вже засвітилися у фільмах. І про те, чому саме ці місця вибирають режисери.
Історична атмосфера Чернівців: вулиці, які полюбили режисери
Історичний центр Чернівців давно приваблює кінематографістів. Його старовинна архітектура, австрійський шарм і колоритні вулички не раз відтворював у фільмах європейські чи міжвоєнні міста. Так, у 2021 році в Чернівцях відбувалися зйомки фільму “Жовта зірка”. Це стрічка про трагедію Голокосту, сцени якої знімали на центральних вулицях міста. А з музеїв Буковини та приватних колекцій чернівчан зібрали автентичні реквізити, щоб передати атмосферу епохи Другої світової війни. Режисером стрічки виступив буковинець Сергій Скобун.
Художній фільм “Меланхолійний вальс”, сюжет якого був створений на основі оповідання, листів та щоденників відомої буковинки – письменниці Ольги Кобилянської також відзняли на Буковині у 1990 році. Локаціями для зйомок стали ЧНУ, турецька площа, театр ім. Кобилянської, провулок Готельний та інші.
У 2012 році в Чернівцях зняли дитячий художній фільм “Іван Сила”, який розповідає про одного із найсильніших чоловіків Івана Фірцака. На зйомки до Чернівців прибули відомі актори та діячі – Ольга Сумська, Василь Вірастюк, Олексій Вертинський, Дмитро Халаджі. У фільмі Чернівці «зіграли» Париж – зйомки проходили біля філармонії, театру та на вулиці Університетській. Також кілька сцен знімали в Кам’янці-Подільському.
Справжньою кіноподією, яка змусила багатьох приїхати до Чернівців, стала прем’єра фільму “Тіні незабутих предків” у 2013 році. Події в містичній стрічці розпочинаються саме в головному корпусі ЧНУ. А далі продовжуються в гірських локаціях, в тому числі – на кордоні з Румунією.
У фільмі “Для домашнього огнища”, який вийшов у 1992 році, кілька сцен знімали на центральному вокзалі у Чернівцях, на центральній площі та у кількох вуличках і провулках міста.
Університет: локація світового масштабу
Резиденція митрополитів Буковини та Далмації – це, мабуть, найвідоміший архітектурний символ Чернівців. З 2011 року вона перебуває в списку Світової спадщини ЮНЕСКО. Не дивно, що ця локація стала майданчиком для багатьох українських фільмів. Будівля Чернівецького національного університету ім. Юрія Федьковича вражає глядачів величними залами, кованими брамами, різноколірними дахами та мальовничим внутрішнім двором.
Одна з найбільш помітних згадок – документальний фільм «Юрій Федькович: дорога до себе». У стрічці не лише розповідається про життя письменника, а й показується його зв’язок із містом. Університет також фігурує в різноманітних студентських короткометражках, фільмах про українське культурне середовище та навіть у закордонних зйомках (на кшталт угорських та польських історичних фільмів).
ЧНУ неодноразово ставав місцем для зйомок закордонних фільмів та спільного виробництва. Так, фільм “Mariana’s Room” виробництва Франція-Ізраїль-Угорщина-Бельгія нещодавно номінували на Оскар. Стрічка була знята в Чернівцях, а для зйомок головній героїні – Мелані Тьєррі навіть довелося вивчити українську мову.
Гірські пейзажі Буковини: живі декорації для народних драм
Буковинські Карпати – це справжній кінематографічний скарб. Гірські хребти, густі ліси, стрімкі потоки та традиційні села роблять регіон ідеальним для фільмів, де потрібна природа без натяку на урбанізацію. Зокрема, Селятинська та Усть-Путильська громади неодноразово потрапляли до кадру в етнографічних фільмах, короткометражних драмах і документальних проєктах.
Так, у 2020-2021 роках на території гірської Буковини – у Селятинській громаді відбувалися зйомки фільму “Памфір”. Більшість локацій були реальними, а серед героїв були місцеві жителі, які надзвичайно точно передали діалект, традиції та поведінку. А ще три місяці навчали бути гуцулами професійних акторів стрічки.
У 2019 році у гірському селі Розтоки біля відомих Смугарівських водоспадів Марина Тимофійчук (NAVKA) зі своєю командою зняли кліп “Ой на леді, на Йордані”. У кліпі з’являються не лише природні пам’ятки, а й місцеві жителі, які допомагали з атмосферою та побутовими питаннями.
І чи не найвідомішою горою Томнатик та Буковині та її славнозвісні Памірські куполи стали після презентації кліпу Джамали “1944”. Події кліпу відбувалися безпосередньо всередині куполів та назовні, а зйомки тривали три дні. Сама співачка назвала їх найскладнішими у своєму житті.
Для українських режисерів місцевість буковинських Карпат – це справжня знахідка. Тут можна знімати як історичні драми про минуле, так і сучасні фільми про виживання, війну, людські стосунки у складних умовах. Саме тому в останні роки молоді режисери та студенти кінематографічних факультетів вивчають високогірні громади Путильщини, нові локації, спілкуються з місцевими, занурюються в автентику.
Хотинська фортеця: середньовічна зірка великого екрана
Хотин, що розташований у північній частині Чернівецької області, є відомою кіношною локацією краю. Тут знімали сцени для понад півсотні українських і зарубіжних стрічок. Історична фортеця знімалась у десятках фільмів, як українських, так і закордонних. Її кам’яні мури з товстими баштами та стратегічне розташування над Дністром створюють враження ідеального середньовічного міста.
Серед найвідоміших фільмів – «Тарас Бульба», «Захар Беркут», «Стріли Робін Гуда», «Три мушкетери», «Гадюка», «Русалонька», «Балада про доблесного лицаря Айвенго», «Чорна стріла», «Стара фортеця» та інші. У багатьох стрічках Хотинська фортеця «грає» не лише себе, а й інші фортеці – навіть Валахії чи Польщі. Так, у фільмі “Д’Артаньян та три мушкетери” деякі сцени знімали у Хотинській фортеці. На екрані ж це були “французькі замки”.
Попри популярність, фортеця зберегла історичну автентичність, що дозволяє знову і знову перетворювати її на знімальний майданчик. У сучасному українському кінематографі її все частіше використовують для художньо-документальних проєктів, турів і навіть серіалів про історію України.
Нові горизонти: Буковина у воєнному і повоєнному кіно
Повномасштабна війна змінила фокус українського кіно. З’явилася потреба у фільмах про війну, особисті трагедії, евакуацію та нове життя в тилу. Тож Чернівецька область стала одним із перших регіонів, де знімають ці нові історії. Тут, у відносно безпечному тилу, розміщувались переселенці, військові частини, працювали лікарні. І все це стало основою для нової документалістики та художніх проєктів.
У 2022-2024 роках у Чернівцях знімали фрагменти документальних стрічок про біженців з Донеччини, Харківщини, про волонтерів, які допомагали в тилу. Також знімали короткі сюжети для новинних фільмів Суспільного – про життя на кордоні, допомогу військовим, побут внутрішньо переміщених осіб у громадах Чернівецької області. Це відкриває нову епоху для буковинських локацій. Вони стають не лише фоном, а живим свідком подій нашого часу.
