Вузькі вулички, старовинні фасади та особлива архітектура Чернівців створюють унікальний простір для творчості. Місто притягує людей, які шукають натхнення, нові емоції та красу в повсякденності. Особливої чарівності Чернівцям надають вуличні музиканти. Це люди, які перетворюють повсякденні простори на живі сцени, де звучать джаз, класика, етно та сучасна українська музика. Їхні виступи дарують перехожим миті радості, об’єднують мешканців і туристів, додають місту ритму і справжньої душі, пише chernivtsi-trend.in.ua.
У цій статті ми розповімо історію вуличної музики в Чернівцях, сучасний стан музичної культури, міжнародні впливи та виклики, з якими зіштовхуються музиканти сьогодні.
Історія вуличної музики: від XIX до XX століття
Вулична музика в Чернівцях має давні історичні корені, що сягають XIX століття. Тоді місто вже було культурним центром Буковини, а його вулиці регулярно наповнювалися музикою. Центральні площі та бульвари Чернівців ставали сценами для мандрівних артистів і місцевих музикантів, які виконували композиції на скрипках, гітарах та фортепіано. Вуличні виступи не лише розважали перехожих, а й були важливою формою заробітку та способом популяризації музики серед широкої аудиторії.
Особливу роль у музичному житті відігравали мандрівні музиканти-лаутари. Вони виконували народну румунську музику на святах і урочистостях як для знатних панів, так і для простого люду, поширюючи пісні та танці по всьому місту. Лаутари грали на різних інструментах: скрипці, цимбалах, басі, лютні. А ще мали нежерул – унікальний інструмент, схожий на губну гармоніку, що складався з дерев’яних трубок різного розміру.

Поєднання вуличного виконання та музичної освіти
У XX столітті музичне життя Чернівців стало ще багатограннішим. Розвивалися народна, класична та естрадна музика, а музичні товариства й ансамблі активно виступали на вулицях і площах. Вуличні музиканти формували музичну культуру міста, демонструючи його відкритість до різних музичних традицій. У цей період відбувався перший етап професіоналізації: музиканти почали здобувати освіту в консерваторіях, виступали на великих сценах, брали участь у конкурсах та фестивалях. Але при цьому не покидали вуличні виступи як платформу для творчої свободи.
Тож вулиці Чернівців ставали не лише сценами, а й своєрідними лабораторіями музики, де народжувалися нові стилі та форми взаємодії зі слухачем. Така різноманітність дозволила вуличним музикантам формувати власну музичну ідентичність і одночасно показувати багатогранність культурного середовища міста.
Цей процес мав велике соціокультурне значення: вулична музика об’єднувала різні верстви населення, сприяла взаємопізнанню культур та створювала відчуття спільності. Вулиці Чернівців стали живою сценою, де музика взаємодіяла з повсякденним життям. Мешканці зупинялися, слухали композиції, діти танцювали, туристи фотографувалися, а музиканти отримували миттєвий відгук від аудиторії.
Важливим етапом професіоналізації стала поява музичних колективів та ансамблів, які виступали одночасно на кількох локаціях, поєднуючи вуличну практику з концертними виступами. Музиканти експериментували з інструментами та жанрами, створювали спільні проєкти та колаборації, розширюючи традиційні межі вуличної музики.
Більше пів тисячі виконавців у День вуличної музики
У XXI столітті вулична музика Чернівців не лише зберегла свою автентику, а й отримала нове дихання завдяки молодим артистам, які активно шукають власний стиль та прагнуть спілкуватися з публікою у відкритому просторі. Найчастіше виступи відбуваються на центральних вулицях міста, зокрема на вулиці Ольги Кобилянської, що давно стала символом чернівецької культурної атмосфери. Тут можна почути як класичні інструменти, так і сучасні електронні звучання, від народних мотивів до джазу та року.

Особливого масштабу вулична музика набуває під час щорічного Дня вуличної музики, який проходить у третю суботу травня. У цей день місто буквально перетворюється на єдину концертну сцену просто неба. За даними «Громадського Проєкту Чернівці», у 2018 році на восьми локаціях міста виступили майже 500 виконавців, серед яких — 110 гуртів з Чернівців та інших українських міст. Це створює унікальну атмосферу творчої свободи, де музиканти можуть презентувати власний репертуар, а слухачі — відкрити для себе нові таланти.
Такий формат не лише популяризує локальну музику, а й сприяє формуванню культурного іміджу Чернівців як міста, відкритого для креативності та мистецьких експериментів. День вуличної музики об’єднує покоління, різні жанри й стилі, роблячи вулиці міста живими та натхненними.
Вуличні музиканти з Іспанії побували в Чернівцях
Чернівці також стають місцем зустрічі музикантів з інших країн. Наприклад, у червні 2012 року до міста завітали мандрівні музиканти з Іспанії, які виконували національні композиції на вулицях Чернівців, демонструючи багатство світової музичної культури. Мандрівні музиканти виступали на центральних вулицях Чернівців. Приблизно 15 іспанців у середньовічних національних костюмах пройшлися вулицею О. Кобилянської з гітарами в руках. Вони виконували свої національні композиції у кілька голосів, даруючи перехожим незвичайну атмосферу.

Музикант Ернесто де ля Вега розповів, що в Іспанії вони грають на вечірках, весіллях і святах, а також співають серенади під балконами. За словами музикантів, під час таких поїздок заробіток не є головним – головне для них обмін культурою та музичний досвід. Вони виконували пасадобль, румбу, вальс і навіть намагалися вивчати пісні країн, які відвідали, попри мовні труднощі. До Чернівців іспанські музиканти приїхали лише на один день і ввечері вирушили до Сучави. Але зізналися, що хотіли б залишитися через красу міста та оригінальні деталі, як-от рожевий собор і незвичні тролейбуси.
Виклики вуличних музикантів: між натхненням і бюрократією
Водночас виконавці зіштовхуються з викликами, адже в Україні спостерігається тенденція до посилення контролю за вуличними виступами. Місцеві органи влади вимагають від музикантів отримувати дозволи на проведення виступів, що може бути складним та затратним процесом. Це обмежує свободу самовираження та доступність музики для широкої аудиторії.
В умовах економічної нестабільності та інфляції музиканти зіштовхуються з фінансовими труднощами. Зниження купівельної спроможності населення призводить до меншої кількості глядачів на вуличних виступах, що, в свою чергу, зменшує доходи музикантів. Багато з них змушені поєднувати музичну діяльність з іншими заробітками для забезпечення свого існування. А все більша кількість музикантів, які прагнуть виступати на вулицях, створює високий рівень конкуренції. Це ускладнює виділення окремих виконавців серед інших, особливо в популярних місцях.

Попри популярність вуличної музики, існують соціальні стереотипи, які знецінюють цей вид мистецтва. Деякі вважають, що вуличні музиканти не є професіоналами, що може призводити до недооцінки їхньої праці та творчості. А ще відсутність спеціально обладнаних майданчиків, недостатня кількість фестивалів та конкурсів для вуличних артистів обмежують їхні можливості для самовираження та професійного росту.
Ці виклики вимагають комплексного підходу для створення сприятливого середовища для вуличних музикантів в Україні. Необхідно розробити політики, які підтримують творчість та забезпечують права артистів, а також сприяють розвитку культурної інфраструктури.





