У Чернівецькій області кожен регіон по-своєму особливий. Це відчувається у культурі, танці, пісні, слові. І донести світу свою унікальність крізь призму пісні та музики – то велика відповідальність, яку взяли на себе учасники колективу “Карпатська тайстра”, пише chernivtsi-trend.in.ua. Тож розповідаємо про людей, які більше 20 років тому заснували легендарний гурт, а нині вже публіку радують виступами склади “великої” та “малої” “Карпатської тайстри”.
Як народжувалася колоритна назва
У далекому 2003 році при звичайній сільській школі у Киселицях працював інструментальний дитячий гурток. Вів його вчитель музики, талановитий музикант Юрій Дашкевич. Він грав на скрипці з п’яти років, а в неповних шість здобув першу перемогу на Міжнародному конкурсі в сусідній державі. Мабуть, саме тому Юрій все життя вимогливо працює тільки на найвищий творчий результат. Тоді гурток, який він очолював – це було тріо дримбарів і два скрипалі.
На одному з обласних заходів (фестиваль “Чисті роси”) у Чернівцях цей гурток отримав гран-прі. А згодом пропозицію – виступити на сцені конкурсу пастуших інструментів у Польщі (Цехановец). Це була дуже відповідальна місія для високогірного колективу. Адже на той час для них перемога на обласній сцені уже була вагомим досягненням. І вони навіть не мали назви…
Назву гурту вигадували вже по дорозі до Польщі, щоб гідно представитися на конкурсі. Написали на шматках паперу різні назви і шляхом жеребкування обрали одну. Так, оркестр народних інструментів мав називатися “Тайстра”, але музиканти вирішили більше ідентифікуватися і додали слово “карпатська”. До речі, тайстра – це барвиста гуцульська торбина, яку колись горяни носили через плече. І вона завжди була повна гостинців та чогось смачного. Тож називаючи так свій колектив, музиканти були впевнені, що подарують цілу тайстру незабутніх вражень та задоволення всім, хто буде їх слухати. А ще у 2023 році тайстру внесли до культурної спадщини України, тож нині “тайстряни” гордяться, що носять назву нематеріальної спадщини.
І мала “Тайстра”, і велика розвивалися паралельно
А вже через сім років на цей конкурс поїхав дорослий колектив музикантів, який у 2006 році також зібрав керівник Юрій Дашкевич. Це були музиканти-аматори з різних вокально-інструментальних гуртків району, весільних гуртів та люди, які щиро віддані музиці. Тоді “Карпатська тайстра” була єдиним представником України на ХХVІ Міжнародному конкурсі гри на пастерських інструментах. Серед поляків, литовців, іспанців, португальців гуцульські мелодії вражали, а музиканти захоплювали професійністю виконання. Тоді у першому складі на скрипці грав Олег Фокшек, на дримбі – Олександр Торак, Михайло Вірста, Олег Фокшек, Петро Самашко – на телєнці та сопілці, сопілкарем був Олег Фокшек. А Юрій Дашкевич грав і на сопілці, і на скрипці, і на телєнці.
Паралельно у 2006 році дитячий колектив “Карпатська тайстра” та “Гуцульські дзвіночки” Сергіївської школи об’єднали. Так утворився дитячий ансамбль народних інструментів, який з 2009 року позиціонує себе як оркестр народних інструментів. З тих пір і мала, і доросла “Тайстри” стають бажаними гостями на всіх дійствах Чернівецької області.
Незабутні враження залишилися у тих, хто у 2018 році побував на одному з буковинських фестивалів Дністер-ФЕСТ. Серед учасників програми був дорослий колектив “Карпатська тайстра”, який підготував спекотну етно-програму, щоб завести у танок всіх.
За три місяці підготували концертну програму
Не злічити конкурсів, фестивалів, культурно-мистецьких подій, де доросла “Карпатська тайстра” запалювала публіку. Але з початку повномасштабного вторгнення музикантам обмежили виїзд за кордон, тож їхня гастрольна діяльність призупинилася.
Зате мала “Карпатська тайстра” тріумфально повернулася на міжнародну сцену. Як розповів керівник гуртка-ансамблю Юрій Дашкевич, наприкінці 2023 року в музеї сільського господарства Криштофа Клука в Польщі відбувся 42-ий конкурс гри на пастуших інструментах. Учасники дитячої “Карпатської тайстри” вже традиційно отримали запрошення. Хоча з часів пандемії не мали можливості долучитися, організатори постійно надсилали запрошення. Вони з нетерпінням чекали на буковинських музикантів, яким публіка аплодувала стоячи.
Юрій Дашкевич розумів, що не може не показати талановитих вихованців і ризикнув. Підтвердив участь колективу в конкурсі та поставив собі за мету за три місяці підготувати повністю концертну програму з дітьми. Разом із батьками закупили костюми та потрібні аксесуари. Це було ризиковано, але музичний керівник вірив, що все вдасться. Тоді вони повернулися з відзнакою Міністерства культури Польщі та цінними подарунками.
Сольний концерт колективу
У 2024 році колектив оновив концертну програму та знову вирушив до Цехановця. До гурту долучилися діти музичного керівника Юрія Дашкевича – син Ілій та дочка Ольга, які чудово грають на скрипці. За цимбали став Іван Троєцький, баяном орудував Ростислав Циганюк, а бубном – Костянтин Сиротюк. Всі учасники також відмінно грають на пастуших рогах, дримбі, трембіті та телєнці.
Цього разу діти не просто виконували музичні композиції, а й попередньо презентовували свої інструменти журі, розповідали про техніку виконання. А ще “Карпатська тайстра” стала не звичайним учасником конкурсу, а отримала запрошення дати індивідуальний концерт для присутніх.Тож у день нагородження переможців аудиторія спочатку насолоджувалася концертом буковинських митців, які представили свій край на високому рівні. Про їхній виступ поляків навіть попередили у місцевій пресі, надрукувавши програму дня.
Приємним моментом стало й саме нагородження. За рішенням журі скрипаль “Карпатської тайстри” Ілій Дашкевич отримав ІІ місце та премію – пів тисячі злотих. Інші учасники отримали відзнаки та цінні грошові призи.
В Євросоюзі аплодували стоячи
Якщо заглибитися в історію участі “Карпатської тайстри” саме в конкурсі гри на пастуших інструментах, то з 2005 року вони були не просто учасниками, а постійними дипломантами І-ІІІ місць. Мабуть, саме тому на крайньому дійстві вони стали вже почесними гостями.
Щодо інших міжнародних заходів, в яких брав участь дорослий склад колективу, то це також калейдоскоп перемог та відзнак. Так, у 2012-2013 роках вони увійшли до числа переможців фестивалю “Буковинські зустрічі” в Словаччині. У 2013 році вони стали лауреатом ХХІ Міжнародного гуцульського фестивалю. А
на “Євро-2012” виступали у Чернівцях разом із співачкою Русланою.
Цікава локальна ініціатива
У 2023 році один із учасників колективу “Карпатська тайстра” Петро Самашко взяв участь у проєкті з відродження традицій та популяризації краю. Так, щодня о 12.00 на центральній площі Путили у Вижницькому районі він на трембіті виконував дідівські мелодії та гуцульські коломийки. І справа не тільки в тім, що відродження рідного на часі. Петро – із родини трембітарів, ще його тато і дід грали на трембіті і сумних, і веселих пісень. Та й взагалі мовою трембіти можна було розповісти на всі навколишні гори про різні події. Адже були мелодії, які сповіщали про народження, хрещення, смерть, весілля, вихід на полонину худоби тощо. Тож з цим інструментом Петро “на ти”. І йому дуже подобається одягати вишиванку, брати до рук трембіту та виходити поруч із погруддям великого Федьковича, аби у Карпатах залунали трепетні мелодії.
Подібну ініціативу започаткували у Вижниці: тут на центральній площі міста скрипаль опівдні виконував мелодії пісні “Я піду в далекі гори”. Наразі проєкт призупинили, але сама ідея знайшла багато прихильників та з часом, можливо, відродиться в іншому форматі.
