У мистецькому світі путь кожного творця має власний ритм: хтось пробивається до сцени стрімко, інші ж йдуть уповільненою ходою. Особливої ваги набувають історії тих, хто не боїться перетворювати свої слабкості на джерело сили. Євген Лісничий – молодий актор і артист дубляжу, коріння якого розпростерлися куточками буковинського краю. Завдяки таланту, наполегливості й внутрішній стійкості зумів вибудувати власну траєкторію в українському кінематографі, пише chernivtsi-trend.in.ua.
Наш матеріал покликаний простежити зроблені кроки чернівчанина від перших учнівських занять до театральної роботи. Окрім творчих здобутків, ми зосередимося на уроках для майбутнього покоління: як долати сумніви, розвивати супутні навички, способи залишатися вірним омріяній творчості.
Коріння й мрії
Життя Євгенія Деомидовича Лісничого бере свій початок 15 жовтня 1997 року у селі Новоселиця Чернівецької області. Тут, серед одноманітних шкільних буднів, відкрився перший інструмент самовираження – музика. Хлопець почав навчатися у музичній школі, освоюючи фортепіанні основи. Звукова симфонія стала невіддільною частиною його сценічного образу.
Проте обставини долі мали на юнака свої плани. Підлітковий вік приніс внутрішні перешкоди, які для менш рішучої людини могли зіграти роль непереборної стіни. Журналістські матеріали згадують: Женя переживав через заїкання та нестабільність голосу, що особливо турбувало в період голосової мутації. Замість того щоб дозволити цим труднощам взяти над собою верх, Лісничий усвідомив їх як поле інтенсивної роботи. Саме тоді був зроблений свідомий вибір дисципліни, адже тепер кожен день заповнювався заняттями із техніки сценічної мови.
Професійне гартування
Після завершення середньої освіти майбутній артист вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Євгену пощастило потрапити до майстерні відомого Юрія Висоцького, де опановував вибрану спеціальність. Сформувалося середовище максимальної концентрації таланту: його одногрупниками стали Петро Ніньовський, Максим Самчик та Андрій Шимановський. Навчання в спільноті, насиченій здоровою конкуренцією й взаємним натхненням, подарувало багатий багаж – різкість і технічна база.
Перші спроби професійного кінематографа були епізодичними. Акторський дебют відбувся у фільмі «Казка про гроші» (2017). Навіть коротка поява змогла допомогти набути практику. Опісля фільмографія поповнилася такими серіалами, як «Поверни моє життя» та «Інше життя Анни».
Театр на Подолі
Паралельно розвивалася його театральна кар’єра – ґрунтовний фундамент артистизму. З 2019 по 2022 рік Євген активно працював із Київським академічним драматичним театром. Постановки хлопця зазвичай характеризувалися різноманітністю жанрів: від класики до соціальних драм, включаючи «Каїн XVIII, або стережіться комара!», антиутопічну «1984». Насичення деталями драматичного залу дозволило зародити постійну репетиційну організованість, глибинне розуміння тексту, безпосередню взаємодію з акторським колективом.
Масштабність дубляжу
Однією з найбільш помітних граней Євгена ми вважаємо дубляж, котрий за останній час трансформувався справжнім творчим фронтом. За офіційними даними, вже до 2023 нарахувалося близько 500 продубльованих ролей. Просто уявіть величність усіх створених персонажів! А жанрова специфіка вражає ще більше: швидке аніме, серйозна драма, фантастичні блокбастери або новинки платформи Netflix.
Визначними працями слід відзначити надання голосу міжнародним культовим проєктам. Наприклад, він озвучив Ярре із «Відьмака», легендарного Преслі у фільмі «Елвіс» та герой Санджі феноменального серіалу «One Piece». Також Лісничий став частиною «Джокера» та «Ніндзяґо».
Медійна впізнаваність
Ластівки популярності надійшли із виходом на екрани молодіжного кіно. «Новенька» подарувала можливість зіграти Дена, друга головного героя. Там успішно продемонстрував здатність органічно вписуватися в кадр. Далі слідує визначна робота «Fake», де втілив образ IT-спеціаліста Діми. Не дивно, що зовсім скоро вдалося закріпити за собою амплуа харизматичного, технологічно обізнаного молодого чоловіка, здатного легко знаходити спільну мову із сучасним поколінням.
Істинним проривом виявилася телеепопея «Голова» від продакшену «Нового каналу». Лісничий перевтілився в Антона – студента, який приймає незвичайний виклик: за парі очолити село і протягом року довести здатність змінити звичне буття провінційної громади. Актору вдалося передати усю глибину гармонійного поєднання комедії й драми. Персонаж уміло боровся із характером міського сноба задля здобуття навичок відповідального лідера.
Перший сезон видався успішним, а національне коло митців невпинно заговорило за неймовірний талант недавно не знаного зовсім хлопчину буковинського коріння. Народна любов тепер справедливо належить Євгену Лісничому.
