У 1896 році на заході України почали проводити перші кінопокази. Вони проходили у Львові у пасажі Гаусман. Через кілька років кіно з’явилось й для буковинців. У цьому матеріалі на chernivtsi-trend.in.ua ми більш детально розповімо історію чернівецького кінематографа.
Перші фільми
Маріан Квадровський був першим, хто почав демонструвати кінофільми на Буковині. Його діяльність швидко досягла успіху, тож у 1896 році чоловік проводив кінопокази не лише у Чернівцях, а й в інших містах. Буковинці переглядали фільми у місцевому готелі Zentral. Там відбувалось справжнє дійство французької кінематографії.
У 1899 році у Чернівцях відкрили перший зал для переглядів. Він був розташований на вулиці Панській навпроти єврейської кав’ярні. У 1907 році на Буковину завітав власник пересувного електротеатру Єзер. Він демонстрував фільми для чернівчан.
Кінотеатри
На Буковині розвитком кінематографії захопився не лише Маріан Квадровський, а й чернівецький підприємець Райфер. У 1909 році чоловік об’їздив усю Буковину і Галичину, демонструючи короткометражні фільми комедійного жанру. Завдяки цьому йому вдалось заробити достатньо грошей, аби відкрити власний кінотеатр у Чернівцях. Для нової переглядової зали чоловік обрав приміщення Польського народного дому.
Ще через рік у місті з’явився кінотеатр “Kometa” в приміщенні старого театру. Згодом він називався “Cinefron”. Перший міський театр був розташований на розі сучасних вулиць Турецької і Шкільної. Після спорудження для театру нового приміщення у старому облаштували Робітничий дім.
Тож поява кінотеатрів свідчила про те, що на Буковині активно розвивається кінематограф. Одразу після появи кінематографа у Будапешті, Львові, Бухаресті відкривалися маленькі кінофірми. Центром жвавої діяльності у галузі кіно став Відень. Столиця Габсбургів довший час обмежувалася випуском фривольних фільмів, але напередодні сараєвського вбивства також розпочала постановку фільмів інших жанрів. Під час Першої світової війни європейське кіно занепало і його замінило американське.
Згодом після появи перших чернівецьких кінотеатрів відкривались ще нові зали для переглядів. Зокрема “Палатум націонал” відкрили на сучасній Центральній площі у приміщенні Румунського народного дому, “Револьверкіно” з’явився на тій самій площі поблизу теперішнього Художнього музею, “Уранія” – у залі музичного товариства, “Модерн” на Панській у приміщенні Польського народного дому.
Коли на Буковині закінчувався румунський період, то у Чернівцях діяло три кінотеатри. Це був “Капітоль”, “Корсо” і “Реґаль”. Також у цей час з’явилась нова кінозала “Скала” на 750 глядацьких місць, в якій демонстрували художні та документальні фільми американського, англійського, німецького, французького виробництва, у томі числі мовою оригіналу. Цей кінотеатр проіснував до 1945 року.
У 1931 році у Чернівцях виникло звукове кіно. Зокрема у Німецькому народному домі почав функціонувати стаціонарний кінотеатр “Глорія Палас”. Буковинці мали змогу переглядати у місцевих кінотеатрах усі світові новинки: від шедеврів Чапліна до американських бойовиків та комедій, постріли у яких зображали за допомогою ядучого диму, а веселощі – розмазаними по обличчях героїв тортами.
Коли на Буковину прийшла радянська влада, то вона почала демонструвати у кінотеатрах власні фільми. Тоді газета “Радянська Буковина” повідомила, що кінострічки їхнього виробництва досягли успіху. Їх встигли переглянути 80 тисяч чернівчан. Зокрема це були такі фільми як “Ленін в 1918 році”, “Степан Разін”, “Винищувачі”, “Радянська Молдавія”, “Трактористи”. Тільки в одному кінотеатрі “Централь” за два дні стрічку “Балтійці” подивилися 2500 буковинців.
