Влітку 2021 року у Чернівцях тривали зйомки короткометражного фільму “Жовта зірка”. У стрічці розповідають про життя євреїв під час Другої світової війни. У матеріалі на сайті chernivtsi-trend.in.ua ми більш детально розповімо про сюжет фільму й локації зйомок.
Сюжет
Загалом у фільмі розповідається про життя міста під час Другої світової війни. Зокрема, описано історію двох родин: єврейської, яка жила в гетто, й української родини, яка жила поряд із цим гетто. Це історія про взаємодопомогу, любов, повагу та самопожертву. У “Жовтій зірці” зображено роль “праведників” – тих, хто рятував життя євреям.
Локації
Знімальний процес відбувався в історичній частині Чернівців на вулицях Садовського, Сагайдачного та Шкільної. Цікаві локації міста прагнули показати не лише з історичного, а й культурного боку. Для зйомок спеціально було споруджено декорації, які інтегрували в сучасне місто так, щоб передати картинку того часу. Також зйомки проходили в одній з покинутих синагог, де намальовані дуже цікаві фрески й історичні елементи. Саме це місце додало фільму іудейської автентики. Творцям “Жовтої зірки” було легко знайти ідеальні локації, адже Чернівці мінімально постраждали під час війни. Дуже добре збереглися вулиці, тому випала чудова можливість передати атмосферу. Також фільм знімали у драматичному театрі, де відтворили сцени з довоєнного життя чернівчан. Зокрема в мирний час містяни носили святковий одяг та відвідували театри.
У команди була задумка відзняти одну сцену у чернівецькій мерії. Адже у сюжеті є сцена, де тодішній мер Троян Попович у сесійній залі цілу ніч виписував перепустки для 20 тисяч євреїв. На ранок вони вписали 19 360 перепусток, а на решту не вистачило чорнила. Люди, які не потрапили до списку, втратили свої життя банально через нестачу чорнил.
До фільмування масових сцен також залучали чернівчан. Зокрема тих, хто мав певне відношення до єврейської спільноти. Також до зйомок у фільмі запросили декілька зірок українського кінематографа, які тоді робили кінопробу. Акторський склад “Жовтої зірки” налічував близько 300 осіб. Кінострічку знімали протягом літа. Для певних сцен команда вичікувала необхідну погоду. Адже для картинки потрібна була похмура та дощова, а не сонячна.
Для більш реалістичного зображення для акторів було відшито костюми. Також команда скуповувала необхідні старі речі, шукали інвентар, уніформу німецьких солдатів, що теж є кропіткою роботою. Зброю та певні костюми надали фонди. Автори до роботи залучали певні культурні організації і колективи, які займались історичними інтерпретаціями і створювали локації під задуманий сценарний план.
Фестивальне кіно
Знімати “Жовту зірку” команді допомагав Буковинський культурний фонд. Зокрема, він частково профінансував кінострічку. Аби краще зобразити у фільмі той період, команда консультувалась з істориком Сергієм Осачуком. Він активно долучився до знімального процесу, шукав необхідні локації для ідеальної картинки.
“Жовта зірка” є фестивальним кіно. Сюжет, тема Голокосту, є актуальною темою для світового кінематографа. Команда планувала показати фільм на світових фестивалях, адже вже мала досвід на Каннському.
Назва фільму
Жовта зірка була особливим відмітним знаком, який роздавали євреям за наказом нацистів. Вони мали їх носити на підконтрольній владі Німеччини території в період Голокосту. Раніше такі знаки для євреїв існували в середні віки в мусульманських та християнських країнах і були частиною політики антисемітизму за релігійною ознакою. Під час Другої світової війни німці відродили це.
